Книга, мов рана, або "У війни не жіноче обличчя" Світлани Алексієвич
Привіт усім! Я знову продовжую ділитися враженнями від прочитаних книг. Давно уже хотіла ознайомитися із творчістю білоруської письменниці, нобелівської лауреатки Світлани Алексієвич, зокрема із твором "У війни не жіноче обличчя". Якщо чесно, то настільки неоднозначної книги мені ще не доводилося зустрічати. Чому? А все тому, що щиро вірила, - якщо вручили Нобелівську премію з літератури, то в творчості автора не повинну бути і сліду комуністичної, радянської ідеології. Та не так трапилося, як гадалося. Річ у тім, що ця книга складається із розповідей та спогадів жінок, як пройшли Другу світову війну. Як ви можете здогадатися, їхні враження, думки і переконання різняться. Світлана Алексієвич подала спогади і тих, хто пішов на війну захищати країну Рад і, зокрема, Сталіна, і проніс захоплення ним через усі жахіття, і тих, хто розчарувався у вожді і критикував його за бездіяльність та пасивність на початку війни, і тих, чиї родичі та рідні пропали у концтаборах. Згадуються тако