Ділюсь прочитаним

Напередодні Нового Року від подруги отримала дуже приємний подарунок (книги завжди приємно отримувати:) ). Це збірка короткої прози з так званої "теплої серії", як я її називаю, - "Теплі історії про радість і сум" Міли Іванцової. У моїй бібліотеці такої не було, хоч і видана книга у 2015 році видавництвом "Брайт Стар Паблішинг". Що передусім сказати про ці історії? А те, що на відміну від "Теплих історій до кави" та "до шоколаду" Надійки Гербіш нудьгувати ви точно не будете. Кожна історія Міли Іванцової має своє інтригу, таємницю, яка розкривається наприкінці розповіді і відповідно спонукає до прочитання. Вони динамічні, радісні та сумні, філософські та іронічні. Головні герої не живуть в окремому вигаданому світі, де, окрім рефлексій та роздумів, немає ні страждань, ні бруду, ні сміття. Якраз навпаки - авторка створює завдяки цьому реалістичну, але все-таки позитивну картину світу, де є місце на віру в краще. Мені особисто сподобалося

Мабуть, попередньо прочитані книги, що вимагали досить емоційного напруження, підштовхнули мене до взятися за досить легковажний, на перший погляд, роман під назвою "Тричі продана" Павла Наніїва. В анотації вказується, що мова піде про вродливу грекиню Софію, яку продали на турецькому невільничому ринку і яку доля зробила відомою і заможною графинею, хоча й нещасливою. Однак особливу увагу автор зосередив не на подіях з життя красуні, а на історичних фактах. Зокрема, описується останній поділ Польщі, де досить чітко натякає автор, що тричі проданою є Польща. Змальовані битви та взяття фортець, згадується чимало історичних осіб - польський генерал Косцюшко, магнат Фелікс Потоцький, російська імператриця Катерина, Потьомкін... Розповідається і про будівництво поблизу Умані парку "Софіївка", названого на честь головної героїні. Згадує письменник і про становище бідних людей, які намагалися вижити у круговерті не надто сприятливих для них подій, та про зародження повста