Ділюсь прочитаним

Сьогодні розповім про чергову зіркову книгу. Це "Фелікс Австрія" Софії Андрухович. У 2014 році цей роман став переможцем конкурсу "Книга року ВВС", у мене ж в руках видання "Видавництва Старого Лева" 2015 року. Книга ця наробила чимало галасу у літературному середовищі, але ми спробуємо, коли уже минуло достатньо часу, об'єктивно та безпристрасно оцінити її якості та художні особливості для звичайного читача. Так-от. Кінець 19 - початок 20 століття. Івано-Франківськ чи, краще сказати, Станіславів. В одній із родин, здавалося б, мало панувати ідеальне життя: молода дружина, талановитий і шанований чоловік, голова сімейства, і служниця, нерозлучна подруга господині, яку ще малою взяли в дім після пожежі, в якій загинули її батьки. Дві жіночі долі нерозривно пов'язані між собою, але авторка дає можливість читачеві самостійно зрозуміти, що їх тримає: любов, дружба, звичка чи ненависть? Власне, і служниця, від чиєї особи і ведеться розповідь, і господ

Сьогодні мова піде про незвичайну книгу незвичайного автора - "Карби і скарби" Мирослава Дочинця з підзаголовком "Посвіт карпатського світу". Декілька років тому мені пощастило познайомитися з її автором  - відкритим до спілкування і щирим. Такою ж є і ця книга - збірка оповідань та коротких новел. Вона розповідає про інколи складне у своїх  випробуваннях життя мешканців Карпат, однак відчуття світу її героїв доволі просте - у єднанні з диханням природи, запахом трав і шелестом гірських рік. Кожен текст розповідає про неординарну подію або постать, вікові традиції і нерушимий спосіб життя. Але не подумайте, що ця книга буде нецікавою для жителям великих міст. Навпаки, вона подарує відчуття екзотики, незвичний відпочинок, такий невластивий для мешканців джунглів із заліза та бетону. А ще у книзі є чимало народних рецептів, віщувань погоди та спостережень. Ось декілька із них: "Сніг найліпше пахне в ранковий час". "Коли ми сміємося, вік наш визначити

Знову повертаюся до творчості Світлани Талан. Зокрема, до її книги "Замкнене коло". Роман написаний порівняно давно, ще у 2012 році, до початку АТО в Україні. Чому згадала про АТО? Бо після "Замкненого кола" авторка написала ще декілька книг, про них я вже розповідала у своєму блозі. Так-от, "Замкнене коло": на головну героїню, Мирославу, одна за одною звалюються життєві проблеми, які вона намагається продати, щоб позбавитися їх. Та свої нещастя жінка випадково "віддає" близьким та друзям, і на неї чекають не лише муки совісті, а й ще важчі випробування. Інколи емоційне напруження сягало такого рівня, що я не витримала і перегорнула близько сотні сторінок, щоб дізнатися, чим закінчиться роман. Як ви вже, мабуть, здогадалися, книга містить елементи містики. Вони проявляються в тому, що Мирослава, розпочинаючи власний бізнес, промовила, що ладна душу продати, лиш би все у неї було гаразд. І нечистий за неї і взявся, змушуючи робити дурниці і каліч

Цього тижня прочитала новий роман Тетяни Пахомової "Історія галицького Версалю". Письменниця минулого року отримала першу премію від конкурсу "Коронація слова" за книгу "Я, ти і наш мальований і немальований бог". Тому очікування від "Таємниці..." були досить великими. Але... настільки неоднозначної книги за останній час мені не доводилося читати. Авторка веде розповідь про родину Потоцьких, зокрема йдеться про історію кохання молодого і багатого спадкоємця Потоцького до набагато біднішої шляхтянки Гертруди. Поряд із романтичною історією, про закінчення якої  починаєш здогадуватися десь із середини книги, є розлогі історичні описи та іронічні, іноді саркастичні роздуми на політичні теми. Та й сам роман розповідає про події, що передували першому поділу Речі Посполитої і зникненню тої із числа самостійних держав. За художнім задумом, сам невдале кохання молодого Потоцького стало причиною цих історичних подій. Адже його батько хотів зробити сина