"Тричі продана" Павла Наніїва: кохання чи історія

Мабуть, попередньо прочитані книги, що вимагали досить емоційного напруження, підштовхнули мене до взятися за досить легковажний, на перший погляд, роман під назвою "Тричі продана" Павла Наніїва. В анотації вказується, що мова піде про вродливу грекиню Софію, яку продали на турецькому невільничому ринку і яку доля зробила відомою і заможною графинею, хоча й нещасливою. Однак особливу увагу автор зосередив не на подіях з життя красуні, а на історичних фактах. Зокрема, описується останній поділ Польщі, де досить чітко натякає автор, що тричі проданою є Польща. Змальовані битви та взяття фортець, згадується чимало історичних осіб - польський генерал Косцюшко, магнат Фелікс Потоцький, російська імператриця Катерина, Потьомкін... Розповідається і про будівництво поблизу Умані парку "Софіївка", названого на честь головної героїні. Згадує письменник і про становище бідних людей, які намагалися вижити у круговерті не надто сприятливих для них подій, та про зародження повстанського руху. І за цим всім губиться постать самої Софії - її образ виписано надто схематично, лише окремими мазками. Не показав автор, що вона відчувала у найбільш важливі моменти її життя, ні чим вона керувалася, приймаючи доленосні рішення. Софія постає неживою лялькою, якій не властиві жодні людські почуття.

Якби я не пошукала інформацію про автора заздалегідь і читала цю книгу як от тільки нещодавно написану, вона б мені не сподобалася і я знайшла б у ній безліч недоліків, але насправді "Тричі продана" написана більше, ніж двадцять років тому і видавалася разом із творами Павла Загребельного та Івана Білика, а для того часу це досить якісна книга. Вона написана динамічно, цікаво і не нудно: без довжелезних описів споруд, фортець та історичних подій, на що "страждав" історичний роман в тогочасній українській літературі. Автору, Павлу Наніїву, до речі, доволеся пережити голодомор, Другу світову війну і заслання в концтабір. Тому читайте і насолоджуйтеся: "Тричі продана" Павла Наніїва.