Ділюсь прочитаним

Привіт усім! Ви на сторінці "Ділюсь прочитаним" і сьогодні я розповім про ексцентричну, жахаючу і тому неймовірно захопливу книгу Іллі Лоскучерявого "Експеримент Каменєва", яка є першою частиною трилогії і має підназву "Демон всередині". Щиро зізнаюся, усі книги, які мені довелося прочитати раніше, тепер видаються дитячими казками. Відразу скажу, що книга має вікове обмеження 18+, але не через змальовування еротичних сцен, як ви могли подумати, а тому, що мова у ній іде про серійних вбивць. Уже з першої сторінки автор вводить читача у світ крові та безпричинно жорстокості, вбивств заради задоволення, й описує усе, що відбувається безпристрасно і, повірте, від того читати стає ще страшніше. Власне, автор досліджує феномен та психологію серійних вбивць і вводить у текст Луку (на мою думку, тут є прихований підтекст і натяк на одного із Євангелистів), який є головним героєм. Він за збігом обставин має зобов'язання знищувати серійних вбивць на території

Привіт-привіт! Зачекалися? Розповім зараз про досить неординарну книгу як для сучасної української літератури - трилер, жанр, не надто у нас розвинений. Мова піде про роман "Аляска" Сергія Бута. Що саме у ньому зацікавило? Не назва, це точно. А передусім емоції та інтрига. "Аляска" - це відокремлене відділення у психіатричній лікарні одного із приморських містечок України, куди звертається Антон, головний герой, його, як він вважає, переслідують видіння з привидом. У лікарні йому дійсно стає легше, проте головний лікар медичного закладу має свої плани на пацієнтів і вирізняється жорстокістю та любов'ю до грошей. Для вільнодумного Антона лікарня стає катівнею. Щоб дізнатися, як він звідти вибереться та з якими небезпеками зустрітися, прочитайте книгу самостійно - переповідати сюжет я не буду :) Повірте, автор вирізняється особливою винахідливістю та вміло підтримує інтригу. Щоправда, як на мене, то дуже прозорими є натяки на причину "хвороби" головног

Рада вітати вас на сторінці "Ділюсь прочитаним"! Сьогодні я розповім про книгу дуже популярного й талановитого автора Юрія Винничука "Лютеція", яка проте трохи мене розчарувала. Мабуть, тому, що надто багато очікувала від цього роману. Розпочну з того, що книга визнана кращою у 2017 році за версією рейтингу "Книги року ВВС". Про "Лютецію" пишуть, що вона вимагає "ментальних потуг для розуміння". Саме ці хвалебні оди, зізнаюся, змусили мене взятися за черговий еротичний роман з містифікаціями Юрія Винничука. І, звісно, цікавість. Тому що такими книгами як "Танго смерті", "Аптекар", "Ласкаво просимо в Щуроград" щиро захоплююся, але попри усю повагу до автора на шістдесятій сторінці роману "Лютеція" мені стало нудно, і декілька раз я буквально змушувала себе читати. Щоправда, чим ближче до завершення роману, тим яскравіше вимальовувалася інтрига. Потрібно сказати, що на сторінках цієї книги автор р