Де, на думку Макса Кідрука, немає Бога?
Зізнаюся щиро, до двохсотої сторінки я змушувала себе читати, але потім про це я не шкодувала :) Чим далі, то все захопливішим ставало читання. Однак, як і всі романи Макса Кідрука, "Де немає Бога" - книга не для тих, хто має слабкі нерви. Проте тут, на відміну від інших книг цього автора, немає містики, що межує з наукою, але є не менш деталізованою з технічного погляду. Якщо чесно, мене не надто зацікавили сторінки з описом американського футболу або будовою літака. Але з літаком хоча б зрозуміло, чому автор присвячує його опису десятки сторінок. Та що говорити, уже з обкладинки можна здогадатися, що сюжет побудований на авіакатастрофі і мова піде про виживання в екстремальних умовах. Макс Кідрук, як завжди, вдається до детального змалювання фізіологічних особливостей та больових відчуттів і страждань людини, фізичних і моральних.
Автор поміщає своїх героїв у місце, де надто складно вижити, я б навіть сказала, неможливо, і ставить над ними експеримент - як би вчинила людина, якби опинилася в місці, де не діють закони моралі. Мабуть, саме тому відведено особливу роль відведено священику, саме він мав би вчинити переступ. Щоб дізнатися, що саме відбувалося, і до якого злочину хотів вдатися священик, прочитайте книгу "Де немає Бога" ))
Хочу сказати, що автор зовсім не шкодує своїх героїв. А схожі фрагменти із описами страждань тварин можна, до речі, знайти в попередньому романі Макса Кідрука "Не озирайся і мовчи", цей факт наштовхує на думку, що авторові, можливо, подобається описувати катування безневинних тварин (про людей уже мовчу)
Чим ця книга особлива? У ній зображена російсько-українська війна з такого боку, щоб увесь світ дізнався про реальні події. Роман містить тонкі філософські натяки, що дозволяють поглянути на події глибше, у самий корінь проблеми.
Ось так. Лишайте свої враження у коментарях, підписуйтеся на канал "Ділюсь прочитаним" і, найголовніше, читайте і насолоджуйтеся: Макс Кідрук "Де немає Бога".
Коментарі
Дописати коментар