"Фелікс Австрія" Софії Андрухович - таємниці жіночої дружби

Сьогодні розповім про чергову зіркову книгу. Це "Фелікс Австрія" Софії Андрухович. У 2014 році цей роман став переможцем конкурсу "Книга року ВВС", у мене ж в руках видання "Видавництва Старого Лева" 2015 року.
Книга ця наробила чимало галасу у літературному середовищі, але ми спробуємо, коли уже минуло достатньо часу, об'єктивно та безпристрасно оцінити її якості та художні особливості для звичайного читача.
Так-от. Кінець 19 - початок 20 століття. Івано-Франківськ чи, краще сказати, Станіславів. В одній із родин, здавалося б, мало панувати ідеальне життя: молода дружина, талановитий і шанований чоловік, голова сімейства, і служниця, нерозлучна подруга господині, яку ще малою взяли в дім після пожежі, в якій загинули її батьки. Дві жіночі долі нерозривно пов'язані між собою, але авторка дає можливість читачеві самостійно зрозуміти, що їх тримає: любов, дружба, звичка чи ненависть? Власне, і служниця, від чиєї особи і ведеться розповідь, і господиня дому розуміють, що їм потрібно розійтися в різні сторони, роз'єднати свої життя, але їх зупиняє небажання змін у своєму житті та нерішучість. Саме ця дружба з присмаком гіркоти та ревнощів стає причиною кінця: обидві подруги гинуть у пожежі, спричиненою фатальною помилкою служниці та її здатністю бачити й помічати лише те, що вона хоча. Наприкінці книги складається образ психічно неврівноваженої служниці.

Нарешті висновок: роман "Фелікс Австрія" - вартий уваги хоча б тому, що ми потрапляємо завдяки акуратно виписаним деталям у світ галицької аристократії зі своїм побутом, стравами, рецептами, упередженнями та світобаченням. Загальне приємне враження від книги дещо псує тільки летальне завершення.
Читайте і насолоджуйтесь: "Фелікс Австрія" Софії Андрухович.