"Таємниця галицького Версалю" Тетяни Пахомової: варто чи ні?

Цього тижня прочитала новий роман Тетяни Пахомової "Історія галицького Версалю". Письменниця минулого року отримала першу премію від конкурсу "Коронація слова" за книгу "Я, ти і наш мальований і немальований бог". Тому очікування від "Таємниці..." були досить великими. Але... настільки неоднозначної книги за останній час мені не доводилося читати.
Авторка веде розповідь про родину Потоцьких, зокрема йдеться про історію кохання молодого і багатого спадкоємця Потоцького до набагато біднішої шляхтянки Гертруди. Поряд із романтичною історією, про закінчення якої  починаєш здогадуватися десь із середини книги, є розлогі історичні описи та іронічні, іноді саркастичні роздуми на політичні теми. Та й сам роман розповідає про події, що передували першому поділу Речі Посполитої і зникненню тої із числа самостійних держав. За художнім задумом, сам невдале кохання молодого Потоцького стало причиною цих історичних подій. Адже його батько хотів зробити сина королем, однак виявився надто слабохарактерним. Поряд із історичними екскурсами у романі є фантастичні елементи, що дуже наближають його до казки: чорти, Великий Болотяний дух, що змушує персонажів чинити не надто приємні речі. Якщо початок книги я читала захоплено, з нетерпінням очікуючи, що ж там буде далі, то наприкінці стало трохи нудно - як від моралізаторських висловів авторки, так і похмурого завершення роману.
Однак я впевнена, ця книга знайде свого читача, просто такі казки мені не імпонують.