Микола Рябчук і його "Попереднє життя"

Нарешті дійшла черга до до книги дещо незвичайної і відмінної від тих, про які розповідала раніше. Але не менш цікавої, швидше, навпаки. Це - збірка Миколи Рябчука "Попереднє життя". під обкладинкою зібрані есеї (тільки не варто лякатися цього слова), що друкувалися з 2008 по 2013 роки в "газеті по-українськи". Книга не художня, а публіцистична. Однак не варто розчаровуватися любителям художньої літератури: на кожній окремій сторінці вміщено окремий текст, що іноді за своєю образністю наближається до новели. І тут уже важлива не форма, а зміст: у декількох абзацах автор зумів не лише яскраво окреслити характерну рису певної події в житті України, а й посміятися з неї чи під іншим кутом поглянути - неординарно, глибоко і проникливо.
Як і належить публіцистичним творам, у цій збірці порушено політичні проблеми, мовне питання, показане непросте життя українців у пострадянській країні - у пошуках самих себе.

Єдине, що збиває з пантелику, так це велика кількість іноземних міст та локацій - подекуди виникає враження, що автор хвалиться своїми подорожами. Це розсіює увагу і відволікає. Однак варто відмітити: Микола Рябчук настільки тонко, з легким гумором та самоіронією пише про болючі для нас теми, що відірватися від цієї книги важко. Принаймні так було зі мною. тому читайте і насолоджуйтеся: дотепне, проникливе і щире "Попереднє життя" Миколи рябучка