"Забудь-річка" Братів Капранових: троє під одним іменем

Нарешті розповім про книгу, яка принесла позитивні враження, розповіла чимало цікавеньких фактів і наштовхнула на роздуми. Це - "Забудь-річка" Братів Капранових. Письменники розбавили роздуми про історичні події декількома відвертими жартами, через які хихотіла, викликаючи здивовані погляди своїх рідних.
Названо цю книгу так само, як наші предки називали річку, що розділяє світи живих і мертвих, перелітаючи через яку, душі забувають усе, що було з ними до цього. Ця ж річка символічно розділяє покоління молодших і старших жителі України. І причина цьому - Радянський Союз, який за допомогою таборів, в'язниць та катувань намагався знищити зв'язок між поколіннями. І це йому майже вдалося, бо ні Уляна, ні Степан Шагута, головні герої роману "Забудь-річка", нічого не знають про своїх дідів та прадідів, і доля може зіграти з ними злий жарт, підтасувавши випадковості так, що закохані можуть виявитися близькими родичами.
У книзі багато цілком пристойних роздумів на політичні теми: і про виникнення Революції гідності, і про часи правління Януковича, і про фатальні роки війни, що змусили трьох різних людей воювати під одним ім'ям у трьох арміях, що боролися між собою на території України: СС "Галичина", Червона армія та УПА.
Єдине, чого не вистачає у книзі, так це чіткого логічного завершення. Чи дійсно Степан та Уляна родичі? Як склалася доля її дідуся та його батька після завершення війни? Хто із Степанів Шагут потрапив до Італії? Мушу сказати, що наприкінці роману я взагалі заплуталася з однойменними персонажами. Але симпатію в читача неодмінно викличе авторська простота та відвертість, а також трохи іронічний погляд на події, які ще досить свіжі у нашій пам'яті. Тому читайте і насолоджуйтесь!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?

"Memento momentum свободи"