Влітку люблю "Львів. Вишні. Дощі"

Мова піде про цілковито літню книгу із так званої "львівської серії" (то я так сама назвала). Для тих, хто не знайомий із нею, скажу що уже вийшли книги "Львів. Смаколики. Різдво" та "Львів. Кава. Любов". Усі три книги є збірками, усі розповідають про красу і неповторність міста Лева, обравши за основу котрийсь із його аспектів. Книга "Львів. Виші. Дощі" має абсолютно літній настрій - зі спекою й задухою, зливами й дощами, зі смаком ягід на губах. Навіть колір, забарвлення літер на сторінках цієї книги теж літнє - насиченого червоно-вишневого відтінку. Авторками цієї збірки є лише жінки: Дара Корній, Ніка Нікалео, Наталя Ліщинська та ін. Усього тут вміщено 10 творів різних авторів.
Що ж до художніх якостей книги, то хочу сказати, що письменниці намагаються не повторюватися й "не ходити одними й тими ж вулицями". Та й цікавить їх не так місто - воно радше тло, на якому відбуваються події - а людські стосунки. Мені особисто сподобалося оповідання Анастасії Нікуліної "Потанцюй зі мною". Твір про мавку, яка оселилася в кам'яному лісі, тобто місті, - мушу відзначити цікавий авторський задум. Ніка Нікалео помістила в оповіданні "По вірі вашій" стільки теплоти й душевності, що просто не помітити її щирості й таланту важко. Наталка Ліщинська в оповіданні "Небо для веселки" відзначилася оригінальним стилем й тонкою іронією.
Загалом книга "Львів. Вишні. Дощі" напрочуд чуттєва, щира, вона не романтично-солодка, як ви могли подумати, а навпаки - з лише вишням притаманною кислинкою. Тому читайте і насолоджуйтеся: "Львів. Вишні. Дощі"!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?

"Memento momentum свободи"