Протиріччя "Дівчини у потягу" Поли Гоукінз

Чи не вперше за увесь час розповім про книгу закордонного автора. Це - "Дівчина у потягу" Поли Гоукінз. Роман широко розрекламований, а тому й очікування від нього великі. Почасти вони справдилися.
У книзі мене, по-перше, зацікавив сюжет: головна героїня щодня з потяга спостерігає за подружньою парою, яка видається їй безмірно щасливою. Але це не так - у їхньому житті безмовно і непомітно для інших і для самих себе розігрується драма чи, краще сказати, трагедія, яка нерозривно пов'язана із життям головної героїні Рейчел. І їй, щоб розгадати таємницю зникнення молодої жінки і, найголовніше, зберегти своє життя, треба побороти неврози, істерики й пияцтво.
Книга, як ви вже здогадалися, містить елементи детективів, хоча насправді споріднена із трилером: тут достатньо моментів, щоб полоскотати нерви. Та й сама побудова тексту досить цікава: оповідь у формі щоденника ведеться не лише від головної героїні, а й від ще двох жінок, пов'язаних одним злочином. Таким чином авторка зуміла глибше і багатогранніше передати психологічні переживання персонажів.

Чи варто читати цю книгу? Вважаю, що так. І не лише через несподівані розв'язку чи глибину почуттів, а й тому, що нашій сучасній українській літературі бракує книг такого жанру і написаних на такому рівні. Тому читайте і насолоджуйтеся: Пола Гоукінз "Дівчина у потягу".