Подорожуймо разом із "Дружиною мандрівника в часі" Одрі Ніффенеггер

Продовжую ділитися читацьким досвідом і сьогодні - розхвалена й розрекламована "Дружина мандрівника в часі" Одрі Ніффенеггер. Спершу плутаєшся з часами й сюжетом, але потім розумієш: перед тобою неординарний роман із фантастичною основою: головний герой Генрі має генетичну хворобу і володіє рідкісним даром чи прокляттям - подорожами в часі. Він не може контролювати, коли, куди і яким чином він перенесеться, сам того не бажаючи, він потрапляє у дощ, мороз чи сніг абсолютно голим. Прочитавши вперше такий епізод, я мимоволі подумала: "Ось звідки беруться голі або напіводягнені люди на вулицях наших міст" ))) Жарти жартами, але ті фрагменти, коли він повертається в минуле і бачить загибель своєї матері або знайомиться із шестирічною майбутньою дружиною, відзначаєш оригінальність авторського задуму й проникливість розповіді.
Хоча головний герой - Генрі, назва роману акцентує увагу на його дружині Клер, яку ми бачимо з невеликими перервами від шестирічного віку до 82 років. Письменниця наголошує на її вмінні чекати і любити, подекуди складається враження, що це її основні чесноти.
До мінусів цієї книги можна віднести трагічність та песимістичність оповіді наприкінці роману, а також надмірну наближеність до реалій американського життя, які нам неможливо знати. Наприклад, авторка згадує невідомих нам музикантів, запах жувальних гумок нам невідомих чи телевізор певної марки.
До плюсів належать, на мою думку, нестандартний, вигадливий і динамічний сюжет, чітка й образна мова, яка дає можливість не через банальні описи, а через відчуття уявити, що насправді відбувається з героями. Тому читайте і насолоджуйтеся: трагічна і прониклива історія дивного, але безмежного кохання - "Дружина мандрівника в часі".

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?

"Memento momentum свободи"