"Кульбабове вино" Рея Бредбері - незвичний напій від депресії

Розповідати про класиків завжди говорити складно, бо багато вже про них сказано-пересказано, лишається лише пояснити, що я знайшла на сторінках неймовірно сонячної, теплої і трохи чудернацької книги.
Ви куштували коли-небудь вино з кульбаб? Я - так. Коли прочитала цю книгу. Здається, кульбабовим вином просякнуті усі сторінки. А ще літом - гарячим, з розпеченим асфальтом; вітром і зеленню. Рей Бредбері веде оповідь про двох малих хлопців, братів, які серед буяння природи усвідомили, що живі і мають змогу збирати ягоди, купатися в річці і їсти морозиво. Та разом із усвідомленням життя приходить розуміння смерті. Їм доводиться не тільки прощатися з трамваєм, лінію якого закривають, взуттям, яке зношується, а зі знайомими, друзями та рідними.
Автор яскраво описує почуття тих, хто уже в літньому віці - про їхнє звикання до нового стану тіла, про те, що вони б з радістю поводилися, як малі діти, про бажання бути знову молодими. А ще Рей Бредбері запитує, якою має бути машина щастя. Що воно таке щастя?
На прикладі цих історій про жителів невеликого містечка, у якому живуть головні герої, письменник доводить - кожне літо неповторне.
Цю книгу я б радила усім і завжди. "Кульбабове вино" - хороші ліки від смутку, безнадії чи депресії, змушує замислитися і відпустити проблеми.