"Гніздо горлиці" - фільм чи книга?



Давно уже не прочитувала книгу за два дні хоча би тому, що не мала на це часу. Але "Гніздо горлиці" Олесі Олендій я буквально проковтнула.
Спершу був фільм , відзнятий за кіносценарієм Василя Мельника (переміг на конкурсі "Коронація слова"), однак чоловік, на жаль, не дожив до закінчення зйомок. Тому написати книгу попросили письменницю зі Львова, Олесю Олендій, яка уже не один рік проживає в Італії.
Порівнювати книгу і фільм я зараз не буду, щоб не змішувати два види мистецтва і жанри.
"Гніздо горлиці", як ви вже здогадалися, - історія про українську заробітчанку, що повертається з Італії до родини, та чужа країна її так просто не відпускає, її довга рука наздоганяє Дарину, головну героїню, за тисячі кілометрів і дарує сюрприз, від якого життя не стає легшим, але набуває нового значення. В основі сюжету - любовний трикутник, особиста драма у житті героїні.
Своєрідної екзотики додають книзі розповіді про звички та кулінарні уподобання італійців. Є навіть декілька рецептів приготування італійських страв. Але в простоті та легкості оповіді захована страшна правда, бо історія Дарини - лише маленька крапля з емігрантського життя українок і кожна третя схожа до болю.
Тож книга ця - про внутрішню силу наших жінок, що їдуть на заробітки, зносять знущання і нерідко побої для кращого життя своєї родини, а, повертаючись, буває, застають пустку і, виявляється, їхні страждання на чужині були марні.

Коментарі

  1. Я прочитала книгу за три години, коли не спалось уночі...))) Не змогла позбутися враження що це - готовий кіносценарій, настільки реальною була картинка в голові.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. О, так)) Книга справді викликає яскраві емоції. І заслуговує на прочитання, а фільм - на перегляд ))

      Видалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?

"Memento momentum свободи"