Інша Люко Дашвар - "Покров"

Раніше я дещо упереджено ставилася до творчості Люко Дашвар. Прочитавши декілька років тому "Село не люди", я взагалі припинила звертати увагу на її книги. Але у 2015 році мені подарували роман "Покров" і, зізнаюся чесно, він мене вразив. Звичайно, це не висока література для обраних, але написана книга якісно, захопливо і на високому рівні.
Люко Дашвар нерозривно сплела минуле й сучасне, подавши читачам напівтрагічну казку-історію козацьких часів та описавши події на Майдані під час Революції гідності. У центрі, звісно, історія про кохання, зміна свідомості головної героїні, яка звикла шукати легких шляхів у житті - легкого багатства, легкого успіху - і не звикла думати про інших. Але Майдан, де зникає незрозумілий і дивний хлопець, який відразу назвав дівчину своєю, вчить жити по-іншому, і поволі перед нею відкривається історія її роду, бо щоб зняти давнє прокляття і отримати нереально великий спадок треба назвати своїх предків до сьомого коліна - усього більше ста двадцяти осіб. І дівчина починає вивчати - перед нею відкриваються страшні й захопливі історії виживання під час воєн та революцій. Врешті Мар'яна, головна героїня, виборює право і на кохання, і на спадок, який залишила прабабуся її прабабусі.

Недоліки роману "Покров" зараз назвати мені складно. Хіба що надмірна драматичність й нереальність всього, що відбувалося. Скажу лише, що сюжет тримає в напрузі до останньої сторінки. Я просто не могла відірватися від книги. Тому читайте й насолоджуйтеся: Люко Дашвар "Покров".