"Memento momentum свободи"

Мої вітання усім, хто зараз читає цей текст! Сьогодні у мене нелегке завдання - розповісти про книгу, що нещодавно вийшла у видавництві "Темпора". Чому нелегке? По-перше, тому що це збірка оповідань,  а про збірки завжди розповідати важче, ніж про один суцільний текст. По-друге, тут вміщено і моє оповідання...

Так-от, книга має назву "Memento momentum свободи", яку приблизно можна перекласти як "Запам'ятай мить свободи". Про своє оповідання "Наречена", що вміщене під цією обкладинкою, я розповідати не буду, своє враження про нього вам потрібно скласти самостійно :) Я ж розповім про саму книгу. Вона видана в результаті конкурсу історичного оповідання PROминуле, тема якого була присвячена українським визвольним змаганням 1917-1920 рр.
Судячи із текстів, можна зробити висновок, що авторам було доволі складно дотримуватися балансу між історичною достовірністю та емоційним, "життєвим" наповненням своїх оповідань. Тому що деякі тексти, вибачте за відвертість, настільки сухі в емоційному плані, що у мене виникало враження, що вони застрягають в зубах :) Інші оповідання навпаки - дивували глибоко прихованим змістом, що розкривався лише завдяки тонкому натяку.
Яке оповідання, спитаєте, мені сподобалося найбільше? Передусім хочеться відзначити два тексти: Раїси Плотнікової, переможниці конкурсу, "Червоні тумани" та Ірини Пасько "Кукла". Відкинувши увесь героїчний пафос Ірина Пасько розповідає про звичайну дівчину, якій ні до чого війна, яка хоче відвідувати бали, одягати гарний одяг, тобто жити так, як жила до революції. Авторка з емоційною достовірністю змальовує  типаж дівчини, який, безумовно, нам всім знайомий ))
"Червоні тумани" Раїси Плотнікової  вразило своєю простотою і,можна сказати, життєвістю. Я навіть захотіла прочитати, а що ж буде далі з головною героїнею?
Сподобалися також оповідання Тетяни Подоляки ("Студент") та Біжана Шарапова ("Вершник перший"), мабуть, через неординарність оповіді. Узагалі варто зазначити, усі тексти відзначаються оригінальними нетрадиційними сюжетами і гостротою, якої їм надають складні і навіть трагічні події. Не буду говорити, наскільки ця книга є важливою для нас, для нашого переосмислення самих себе як нації, думаю, це і так зрозуміло.
Хочете поділитися своїми думками чи враженнями про відео або книгу? Залишайте їх в коментарях, з радістю з вами поспілкуюся. Підписуйтеся на канал "Ділюсь прочитаним" і, найголовніше, читайте і насолоджуйтеся: "Memento momentum свободи".

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?