Таємничий світ Артура Закордонця та його "Відунського сокола"

Мені просто не терпиться розповісти про книгу, яку от-от прочитала. І це - "Відунський сокіл" Артура Закордонця, роман-фентезі, на який натрапила на сайті "Українського авторського порталу". Останній, до речі, дає можливість авторам продавати свої книги в електронному форматі.
Але повернімося до "Відунського сокола". Роман отримав спеціальну відзнаку від Дари Корній і Тани Владимирової на "Коронації слова" у 2015 році. І це дійсно захоплююча книга, що буквально бере в полон з перших сторінок. Автор розповідає про загублене в горах поселення Долина, де проживає хлопчик Гран, який володіє унікальним даром - розуміти й бачити світ очима тварин. Як не дивно, поруч живуть й інші, які мають, як зараз висловлюються, надзвичайні можливості і звуться відунами. Саме ж селище заселене звичайними людьми, приземлені й цілком зрозумілими бажаннями. На Грана чекає безліч пригод - небезпечних та несподіваних, однак, найважливіше, що хлопець принесе зміни до рідного поселення, з якими може не впоратися ні він сам, ні його народ.
Артур Закордонець змалював детальну і дуже правдоподібну картину світу, де відбуваються події, описи небезпечних пригод та боїв просто вражають своїми емоціями, відчуттями та звуками. Однак якщо на початку роману серце завмирало від пригод головного героя, то під кінець розповіді автор втрачає темп, а читачеві хочеться ще більшого емоційного напруження та бурхливої розв'язки. Натомість читач залишається перед нерозгаданою інтригою і роздумами. Автор наче показав скриньку Пандори, але не відчинив її. Тому прочитавши роман "Відунський сокіл", хочеться продовження - надто багато питань і непевності лишилося у головного героя і, відповідно, в читача. Насамкінець скажу - книга варта екранізації із запаморочливими спецефектами й талановитими акторами. Тому читайте і насолоджуйтеся: "Відунський сокіл" Артура Закордонця.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?

"Memento momentum свободи"