"Живі книги" Міли Іванцової

Усім вітання! Нарешті розповім про книгу, що не відпускала від себе і змушувала читати й читати. Її автором є Міла Іванцова і це "Живі книги". Знайшла я її в електронному форматі. Незважаючи на те, у цьому форматі мені некомфортно і незручно переглядати сторінки і швидко втомлююся, цю книгу я буквально проковтнула.
У чому ж родзинка "Живих книг"? Мабуть, ви уже чули про однойменну акцію, коли замість книги - людина розповідаю вам історію. Якщо ж не чули, то ще цікавішою вам буде цей текст від Міли Іванцової.
Кав'ярня, в якій за сюжетом відбувається читання живих книг, об'єднує навколо себе незвичайних людей, власне, більшість із них постали перед вибором, як жити далі. Їхнє життя є пусткою, тож вони намагаються заповнити її чужими розповідями. Незважаючи на те, що з середини книги можна здогадатися, якою буде розв'язка, сюжет тримає в напрузі й не дозволяє розслабитися. Навіть доволі банальне завершення не псує загального враження, а, швидше, дарує впевненість, що і в реальному житті усе йде на краще.
Особливої привабливості і навіть чуттєвості додають розповіді невідомої шанувальниці однієї з героїнь, яка виготовляє вино з різних ягід і вміє проникливо і щиро говорити про надії та розчарування, кохання і сум. А ще перед читачем постає Київ - такий різний і мінливий, з нашаруванням багатьох епох та подій, але сучасний та по-своєму чарівний. Тому читайте і насолоджуйтеся: "Живі книги" Міли Іванцової.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

"Остання камелія" від Сари Джіо

Людина чи система. Хто переможе у романі Степана Процюка "Травам не можна помирати"?

"Memento momentum свободи"